Профорієнтація для підлітків - шлях до вдалого вибору професії

Переважна більшість підлітків, які приходять на консультацію до профорієнтатора, "затиснуті" страхом зробити невірний вибір професії. Вони бояться помилитися. 

Бояться обрати не той вищий навчальний заклад і витратити час, навчаючись не там.

Варто розуміти, що освіта - це ніби фундамент. База, на якій все будується. І вчитися доведеться ще багато всьому. Частіше всього - все життя. Світ динамічний і змінюється. Отже, не дивно, що отримувати нові знання та розвиватися - це норма. 

Навчання - тільки формує "внутрішній стрижень" знань. На який, так би мовити, потім нанизуємо, як намистини всю інформацію, що стосується роботи.

Часто підлітки зовсім не розуміють, чим би хотіли зайнятися. Це каже лише про те, що вони себе не знають. У спілкуванні, коли ставлю питання, вони у більшості своїй - розгублені. 

🔹Що тебе робить щасливим/вою?

🔹Чим би ти займався/лася, якби не треба було б заробляти і ти все б мав/ла?

🔹Який жанр літератури ти любиш?

🔹Які фільми тобі подобаються?

🔹Де в інтернеті ти найбільше "зависаєш"? 

🔹Чим там займаєшся і що переглядаєш?

🔹Які ігри в дитинстві тобі подобалися?

Всі ці питання дають можливість більше познайомитися із людиною. Зрозуміти чим вона живе. Її поле захоплень та уподобань. Головне у профорієнтації це спонукати підлітка до самодослідження. Бо чим більше людина себе знає та розуміє, тим легше їй обрати діяльність, яка стане професією. 

Вплив на дітей роблять батьки, родичі, тренери, керівники гуртків та інші авторитети для дитини. Але всі вони розповідають про власний досвід та розуміння ситуації. Але які саме професії вони знають? Як показала практика, це дуже обмежене коло, інколи знання охоплюють до 30 професій. Причому більшість з них, це або “професії-динозаври", які вже "відмирають" і втрачають свою актуальність, або престижні професії (з точки зору батьків). Інтереси ж дитини рідко враховуються. 

Я пропоную батькам частіше розмовляти з дитиною, цікавитися, що ваша дитина робить, чим живе, що їй цікаво. Задавайте питання, які спонукають думати та розвивати мислення і водночас якісніше розуміти себе. Наприклад:

🔹Що в тобі є унікального, чим ти пишаєшся?

🔹Які риси характеру ти цінуєш у людях?

Профорієнтація - це не двогодинна робота, в результаті якої ви отримаєте готовий перелік професій, які ваші. Це такий процес, шлях, де потрібно постійно розширювати коло знань дитини про саму себе. Тільки коли людина себе досліджує, вона може співставити свої прагнення із колом професій, які існують у світі. 

Звісно варто цікавитися професіями і постійно розширювати і поглиблювати знання з приводу сучасних професій і тих, які цікаві. Загалом є думка, що у світі існує від 40000 до 70000 професій, за останніми даними. Тому обрати є з чого. 

Отже, не варто боятися помилитися з вибором. Варто досліджувати себе, спостерігати за своїм "внутрішнім світом", виявляти і розуміти свої зони інтересів, знань, вмінь, цікавостей, свої сильні сторони. І в той же час досліджувати світ професій. Читати про них. Передивлятися. Зрозуміти сфери діяльності і можливі професії в них. 

Є багато ігро-практик, які допомагають на шляху самопізнання. Наприклад, попросіть у школі, щоб кожен у класі написав по три професії, ким він вас бачить. Це допоможе побачити картину, як інші люди вас сприймають. Попросіть також своїх батьків написати десять пунктів, ким вони вас уявляють. Якщо всі ці записи систематизувати, можна здивуватися, яке ви справляєте враження на людей. Це звісно не відповідь на питання - ким бути. Але це поле для подальшого пошуку себе, де можна комбінувати власні інтереси та очікування людей, міксувати вміння і знання та сучасні вимоги до працівників, щоб побачити зону своєї діяльності. 

Ще одна гарна вправа, яку я раджу робити, це брати дві абсолютно різні професії і намагатися "схрещувати" їх. Наприклад, кухар та моряк. Що тут може вийти? Ну скажімо кок, су-шеф, шеф з приготування морської кухні, можливо володар ресторану "Корабель" або "Моряк". Або доставка морепродуктів у ресторани та магазини. Ідея у тому, щоб виявити основні моменти, пов'язані із професією. І написати всі варіанти, що приходять у голову. Навіть, які можуть здатися абсурдними. Папір все стерпить. А вам це дає розвивати креативність і вміння бачити світ по іншому, ширше. І інколи на стику професій і є відповідь - чим займатися. 

Ще одна прекрасна вправа-гра, ще обрати щось, що ти любиш робити по дому. та "накидати" перелік занять, на за які можна отримувати кошти. Наприклад, ти любиш прибирати. Любиш порядок і чистоту. Щоб все сяяло і лежало на своїх місцях. Ок, це прекрасно. Як своє прагнення до чистоти можна монетизувати? Головне в цій грі не ставити собі кордонів у вигляді "це неможливо". Можливо все! 

В нашому прикладі можна працювати у клінерській компанії. А можна бути її власником. А ще можна просто прибирати супермаркет. А можна бути організатором просторів (сучасність вже має таку професію). Можна вести блог щодо чистоти. До речі, ролики в соціальних мережах, де є порівняння як було брудно і як стало чисто набирають рекордну кількість переглядів. А можна написати книгу, як дотримуватися чистоти. І стати не тільки письменником, а і власним менеджером з просування. Можна збирати майстер-класи щодо способів та засобів складання речей. А можна проєктувати, створювати чи продавати різного роду органайзери, що допомагають зберігати речі у порядку… Немає меж в цій грі. Можна грати сім'єю. І тоді у кожного з присутніх можуть бути ідеї, яких немає у тебе. 

Ще одна цікава практика, коли пишеш на листочку свої хобі, вподобання, свої інтереси та цінності. Все-все, що приходить у голову. Всі думки - на папір! А потім перебираєш професії, де схожі вимоги та потреби. Де компетенції можуть перекликатися. 

Наприклад:

🔹...я люблю спілкуватися; 

🔹в'яжу; 

🔹вишиваю; 

🔹шию; 

🔹роблю квілінг; 

🔹майструю ляльки; 

🔹займаюся танцями; 

🔹обожнюю готувати; 

🔹люблю природу; 

🔹весела; 

🔹дотепна; 

🔹вмію організувати свята;

🔹тощо.

А потім дивишся, які професії підходять під ці параметри. Любов до “спілкування” каже, що це може бути соціальна сфера, де робота направлена на роботу з людьми. Поле для творчості - це і вчитель (де знадобляться всі ці захоплення), психолог, керівник гуртка, майстер з виготовлення інтер'єрної ляльки, організатор івентів… І багато-багато іншого. Світ професій - безмежний. Варто навчитися не ставити собі меж та кордонів. Досліджувати себе та світ професій. І тоді помилитися не можливо. 

Твій професійний шлях не може бути рівним та стабільним. Він різний, мінливий, сповнений постійним навчанням, цікавості до світу, бажання дізнаватися та розширювати свої межі знань… Цей шлях починається з твого внутрішнього світу!

Якщо не знаєш з чого почати, які питання собі варто задавати, як зробити вибір, то звернись до професійного профорієнтатора. Найпростіше звернутися на номер психологічної гарячої лінії ГО "Білозерський центр регіонального розвитку" +380669990142. Я готова допомогти! 

 

Кожен має право бути щасливим, працюючи. І щасливим, відпочиваючи від улюбленої роботи!

Підготувала

Інна Корміленко, профорієнтаторка, психологиня та тренерка ГО “Білозерський центр регіонального розвитку” 

🟪Публікація підготовлена в рамках проєкту “Сучасний онлайн формат креативного простору “Крила”, який реалізується ГО "Білозерський центр регіонального розвитку" та отримав підтримку від Програми USAID «Мріємо та діємо», яка виконується IREX in Ukraine.Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» і не обов’язково відображає погляди партнерів.